«Я народився в степу золотому…»

Я народився в степу золотому

в ніченьку темну болиголову.

Мати хороша була подорожниця,

пісень нашептала в голову:

будеш зростати ходячи по людях…

Щастя спізнавати одиноке всюди.

На вигоні чужому, на чужій молочі[13]

ганяючи коней погоничем.

Мати чудова була подорожниця.

Виріс я… Виріс…

Та на чиюсь голову.