Заморозки

На заході хтось день дорізав —

кривавим гнівом

небо зайнялося.

Десь мерзлим шляхом

ланцюги

залізні

волочить грудень —

закувати осінь.

Над чорним гаєм

гайвороння

кружляє з криком:

«Каррр! – Каррр!..»

І хтось в лице

метає стріли

з димчасто-яхонтових хмар…

Розносить вітер

з диким свистом

дубове листя по ріллі.

І тушить грудень жовті свічки

над трупом чорної землі.