Володимир Ярошенко

Народився 23.05.1898 р. в с. Яхники на Полтавщині в родині вчителя. Закінчив сільську та реальну школу. Вчився в Київському комерційному інституті, вчителював.

Писати почав російською мовою (збірка «Стихи», 1917). Видав збірки віршів «Світотінь» (1918) та «Луни» (1919), збірки байок «Що й до чого» (1924), «Через решето» (1924), «Байки» (1926), п’єси-агітки «В єднанні сила» і «Кооперативна мобілізація» (1924), «Божа кооперація», «Добре роби – добре й буде» (1925), комедію «Шпана» (1926), збірку оповідань «Кримінальна хроніка та інші оповідання» (1927), повість «Гробовище» (1928), віршовану казку «Мацапура» (1929).

Належав до літературно-мистецького угруповання «Музаґет» (1919), а пізніше до літературних організацій «МАРС», «Плуг», «Ланка». У 1919–1921 рр. був членом Української Комуністичної партії (боротьбистів) і жив у Білій Церкві. У 1922–1923 рр. учителював у с. Трушки на Білоцерківщині, викладав математику.

Вперше В. Ярошенка заарештували 26.02.1933 р., але за «відсутністю складу злочину» через два з половиною місяці звільнили із-під варти. Вдруге він потрапив за ґрати 3.11.1936 р., а 13.07.1937 р. на закритому засіданні в Києві його засудили до розстрілу. Вирок виконали того ж дня.