«Між горами, в долині…»

Між горами, в долині,

Єсть озеро Вітрів,

Живуть там світлі тіні

Прозорих вечорів.

Як тільки сонце згасне

На схилі синіх гір,

Вони в танку прекраснім

Ідуть під бренькіт лір, —

У келихах криштальних

У них мережки снів,

Веселих і печальних,

Для вільних і рабів.

Стихають вітри бурні,

І тихий плескіт хвиль

Співа пісні безжурні,

Пісні ясних весіль;

Я серцем чую співи

Чарівних берегів

І вірю в сни щасливі,

І в озеро Вітрів!