«Мені приснилася весна…»

…Мені приснилася весна

З зеленим шумом і піснями,

Земля, вся квітами рясна,

Й Дніпро з розкішними лугами.

Я чув крізь грати солов’я —

І серце він мені стривожив.

І співом хтів одлунить я,

Та голос мій ланцюг зубожив.

А він співав до забуття,

І нашу камеру убогу

Будив до справжнього життя —

На вільну закликав дорогу…

Я раптом кинувсь до вікна,

Побачив – ґрати із безодні,

За ними ніч, зима сумна

Й штики вартівників холодні.