«Коли до сну кладешся ти вночі…»

Коли до сну кладешся ти вночі

І, в тишу мрій ідучи, ждеш мене,

Я хилю скронь у марево ясне,

Що тисне ум, як тугі обручі.

Коли до сну зложилась ти по дні,

Заснула вмить в теплі шовкових мрій

Я йду в борню, я йду в кривавий бій

З розпукою, що серце рве мені.