Весняне

Знову стан, сміх і знову промені,

А по-весняному гармошка знов —

Налила весни вина у кров мені

і жаги у кров.

Знаю сам, що я уже закоханий

Та не знаю хто вона така

і палахка серце в п’янім тьохканні

і чогось чека.

Серце, серце! Не згориш, не вигориш

Та огонь твій млосний і терпкий.

Гей, піду ж піду туди, де вихорам

і пісні й таким.

Завихрю і заіскрю ж як промені

Й може там… незнаную знайду —

…Налила весна вина у кров мені

і навіяла весняних дум.