«Хтось ридає над водою…»

Хтось ридає над водою,

Ходе тихою ходою

І зідха…

Вітер вербоньку колише,

Пестить трави, ледве дише

І стиха.

В нічку зоряну, чудовну

Місяць тче туманів вовну

Із роси;

Їх по травах розстиляє

І в блакиті зомліває

Від краси…

Ходе, броде у тремтінні,

В серебристому промінні

Шелест трав…

Прилетів, сказав щось хвилі,

Чути шепіт: «Де ти милий

Пробував?»

Місяць тче тумани сонно,

Пестить променем любовно

Осоку

І розкидав самоцвіти,

Наче дивно барвні квіти,

На піску…