«Дзвенять хрущі, цвітуть черешні…»

Дзвенять хрущі, цвітуть черешні,

дівчата водять «журавля».

А вечір ловить на гнуздечку

золотогривого коня.

Стою у присмерку діброви

і думи вечора таю.

Весна кує нові дороги, —

чи скоро викує мою?

Які слова я там зустріну…

Кому зародять ці поля?

Останні птиці долетіли…

Цвіте туманами земля.