«Ви прийшли до мене нагадать минуле…»

Ви прийшли до мене нагадать минуле,

Засмутити спокій в віхорі уяв:

Як Ви огрубіли – стали наднечулі…

Я напружив згадку… Я Вас не пізнав.

Не зів’яли весни, не розтали зими,

Не пролинув років ріжнобарвний ряд.

– Але ми не ті вже, зовсім вже не ті ми,

Нам не повернутись, не піти назад.

Так чому схилили смучене обличчя

І сховали в хорі непритомний жаль?!

– Я Вас добре знаю – Ви не таємнича,

Ви мені розкажете, якщо є печаль…