Перша заповідь

Як сонце, вічна, одна навсюди,

з усіх скрижалів одна оця:

ні в ім’я чого не цільте в груди

ні Бога-Сина, ні Бога-Вітця.

Не цільте в груди, ні в тім’я Божі,

ні в білі чола, ні в світ зіниць,

бо кров же ваша на кожнім ложі,

де син Вкраїни простертий ниць.

Бо кров же ваша, і ваші руки,

і білий комір, і світлий вус —

це ж ваші рани, і ваші муки,

і ваша пам’ять, де слізьми б’юсь.

Єдине тіло, єдина мати…

О світла радість, що в нас тече!

Хто кров Вкраїни надумав лляти,

Геть з очей!