Самотній хрест

В чистім полі, на роздоллі,

Одинокий хрест стоїть;

Поле чисте по неволі:

Всі вчорашні муки, болі

В собі чорний гріб таїть.

Де-де чорне попелище,

Зброя кинена лежить,

Лиш понуро вихор свище

По пустому бойовищі,

Де лягло життя спочить.

Чорний ворон сів і кряче

На похилому хресті,

Тільки й спомину неначе:

Вихор свище, ворон плаче

По не одному житті.

А по кому, мила, мати

Сліз гірких поллє ручай,

Тут не знати, не відати:

Всім одна могила-мати,

Тут усьому, всьому край.

Лиш простяг в простори ясні

Рамена самотній хрест,

Мов за скони передчасні

І за жертви всі безстрасні

Вносить в небо свій протест.