«Там ніч, і тьма, і чорні крила…»

Там ніч, і тьма, і чорні крила.

Мовчання мертве, блідий жах.

А тут – димлять чиїсь кадила,

І хтось вмирає при свічах.

Горять свічки, димлять кадила.

Печаль ридає над чолом.

А там – летять безшумні крила,

І жах хвилює за вікном.

Хвилює жах і мають крила.

Сіріє постать Сатани…

…Печаль, як мати, заніміла,

Припала скорбно до труни.

Летять безшумно чорні крила.

А ніч безлика і страшна.

…Погасли свічі і кадила —

І в вікна глянув Сатана…