«Легенди і мрії зростають за нами…»

Легенди і мрії зростають за нами.

Ми глянули зорями в пітьмі путів.

І журні надії, навіяні снами, —

За нами, за нами – в легендах братів.

Сніги замітають сліди наших коней,

В долинах вітчизни – безодня зими.

В холоднім безум’ї, де серце холоне,

Загоне, загоне, загубимось ми.

Ввійдемо піснями в нащадків світлиці,

Журбою і дзвоном задумливих струн,

Як крик Морозенків, як клич Остряниці,

Як заклик з темниці, що кликнув Супрун.