Мрії

Де ви розгублені, мрії улюблені,

Повні солодких надій?

Чи над дорогою, вбиті тривогою,

Тлієте в купах, як гній?

Мовчки вмираючи, тихо зідхаючи,

Бачите пишнії сни?..

Мрії улюблені, нащо ви згублені

Напередодні весни?

Ні, ще зосталися, в віру вкохалися,

Повні найкращих надій…

Голі, грабовані, та не вгамовані —

Рвуться невтримано в бій…

Мрії збентежені, кров’ю змережані,

Серце не руште моє!

Будьте спокійними, ясно-надійними,

Поки дзвін гучно не б’є…

Мрії схвильовані, ненагодовані,

Линьте в зруйнований край,

І над убогою вдарте тривогою,

Викличте в людях одчай!

Мрії укохані, мрії сполохані,

Повні бентежних надій, —

Ось хуртовиною над Україною

Помста задзвонить на бій!