М. М. М.

Принесла телеграма вістку:

«Не чекай мене – не приїду».

Нудно в Москві хворому…

А поїду по морю Чорному…

Там я на байді на хвилях гулятиму вільно-привільно.

А як сумно піду до тополі…

Покличу гірського сокола.

Скажу: Соколе, брате…

Розваж мою тугу крилату…

Та скажи словечко милому.

Хай не кохає нікого.

Хай не блукає по бульварах.

Хай не спивається ранком.

Люблю я друга, любитиму…

В морі любов оту питиму.

Принесла телеграма вістку.

А я не знаю… Чи вірить.