Земля моя…

Широка даль, широкий степ! —

Він зве мене, як синя казка,

І в серці радістю росте

До всього радісного ласка.

Припасти б ніжно до землі

І чути, як росте стеблина,

Як в небі линуть журавлі,

І чути клекіт журавлиний…

Почути б радісні пісні

Ніким нечуваних мелодій, —

І у п’янкім тривожнім сні

Заснуть з землею в теплій згоді.

Щоб снились сни, як синя даль,

Любови сплетені узори…

Земля моя, краса, о, дай

Почути те, що ти говориш!