Подол

Обрій хмарами хмуриться:

Чорним хмелем звисає дим.

Пилом припала вулиця —

Пилом червоно-рудим!

Рейки, залізні канати,

В ноги – камінням шлак…

Труби сплелися мов ґрати,

Труби засмоктує мла!

Виром шумують вагранки —

(Золота зграя на зграю!)

Зорями – бризки у танки,

Зорями бризки сідають…

– Пильно обточую грані:

(Супорт затиснув різець!)

Сонце мережі багряні

Ніжно на вікна кладе.

Знаю: не тільки в заводі

Радість і творчий екстаз —

Там, і над нивами – подих:

Пісня змагань розлилась…

Тіні розбіглися скоро:

В’яне розхристаний день.

В сутінках шумом бадьорим

Кличе Подол і гуде!