«Сміється сонце до землі…»

Сміється сонце до землі,

Цілує лагідно і гріє,

Земля закохана у млі —

Неначе в чарах туманіє.

Весна, подумав я, весна…

Але прийдеш ти не для мене.

Не розімкнеш мого вікна,

На свято не візьмеш зелене.

І не сплетеш мені вінка,

Не заспіваєш про кохання,

Про те, як дівчина струнка

Дарує трунок свій – зідхання…

Сміється сонце до землі,

Промінням лагідно цілує,

Один мій шлях стоїть у млі,

Його неволі дух чатує.