І скільки я верстов поміряв

І скільки я верстов поміряв,

І скільки я стовпів пройшов, —

Розвіяв дні, неначе пір’я,

І стер, як пару підошов.

Малими вийшов я ногами,

І ріс, міцнів я у ходьбі,

Мої пісні поглинув гамір

Таких же, як і я, рабів.

Цвітуть там верби кожне літо

І червоніє верболіз,

Я ще не виріс, щоб летіти —

Малим жучком у світ поліз.

І дивувалися смереки,

І жалкував, зідхав ручай…

Одних сорок глузливий скрекіт

Хрипів: «Іди і не вертай».

Не знаю я, чи прийде вечір,

Чи буде ранок ще коли,

Щоб на мої похилі плечі

Гірськими росами полив.

Не знаю я… Я переміряв,

Я стільки вже верстов пройшов…

Розвіяв дні мої, як пір’я,

І стер, як пару підошов.