«Я не люблю тебе, бездушну та жорстоку…»

Я не люблю тебе, бездушну та жорстоку,

Морська глибінь – безодне.

Я не люблю тебе, дружино кароока,

Як примару холодну, —

Коли п’янієш люто в морі,

Женучись за шквалом,

Коли листи твої безкровні

Скребуть по серці ралом.

Я не люблю тебе, черству, солону,

Ах, мріє… повідь…

Коли в очах сумних монгольських

І кара й злоба.