Різдвяна елегія

Б’є за вікном копитом кінь.

Туман гойдається і лине в ніч різдвяну.

Мороз синіє… І святий пеан

Гудуть осніжені соборні бані.

Гуде Різдво: лунають колядки,

В гудінні сяє вулик небозводу…

Тобі привітний рух дівочої руки,

А коням – пити свіжу, зимну воду.

Ти, як вощина, догориш, спливеш;

Лишиться спокій і холодний розум,

І будеш ти один собі без меж

Вести рахунки сльотам і морозам.

І вийдеш ти під ялинковий спів,

Ще раз поглянеш на зимові зори.

Незмінне сяйво зоряних вогнів,

Незмінне сяйво і свічок в соборі.