До Галичини

Хіба зберу тепер я сльози

На перехрестях тих доріг,

Куди твій син їх порозносив

І де твій біль вогнем горів?

Хіба в піску тепер сипкому

Знайду знесилені сліди

Тих, що верталися додому

І не вернулися туди?

Хіба вкладу в химерну пісню

Твою скорботу мук і втрат?

Словам у строфах стане тісно,

Як і тобі за тінню ґрат?

Хіба зберу тепер я сльози,

Хіба складу тепер пісні,

Щоб розбудити бунту грози

І помсти розпалить огні!