«Уже дзвенять і ніжно врунять…»

Уже дзвенять і ніжно врунять,

Шумлять березові гаї.

А журавлі летять і струнять,

Пливуть у вишині.

Глибоке небо синє-синє.

В тонкім мереживі гілля.

Хмарки, неначе ластовиння

Чи перламутрова луска.

І кожне серце, ніби брунька,

Рожевим кільчиться листком…

А журавлі летять і струнять,

Пливуть понад селом.