Пісня

Прощай, мій краю дорогий!

Прощай, моя невільна воля!

У край далекий, край чужий

Жене мене лихая доля.

Я жменю рідної землі

Несу як спогад, як святиню.

Коли помру на чужині,

Візьму з собою в домовину.

Нехай заквітнить густо в маю

Могилу вбогу серед поля,

Нехай зросте в далекім краю

Висока, рідная тополя.