«Хтось сонце списом за край зачепив…»

Хтось сонце списом за край зачепив

І владно потяг за темний обрій, —

Огняну цілину, розіп’яв, роз’ятрив —

Недобрий.

А там, – як об кремінь, – об сонце креше

Крицяним велетенським кресалом

І соняшним золотом захід мереже,

Мов палаючими коралями.

Мов палаючими крицями,

Мов палаючими зливами:

Розкидає іскри жар-птицями,

Жар-звірами і жар-рибами.

Вигинається зміями:

Вужами і гадюками —

Золотими віями

По повіках стука…