В зеленім лузі

В зеленому лузі

Роздягалася,

У синьому плесі

Купалася,

А на срібній ріні

Вигрівалася,

Гарна, принадна, самотна,

Весела, охотна.

З далекого плеса

Плямка виринає.

По дзеркальних водах

Стиха надпливає

І росте-росте-росте —

Мов марево золоте.

Пливе замаяний човен,

Он там, ген-ген,

А ним веслує гарний молодець,

Цивільний чи, може, стрілець,

А в нього,

У цього

Хлопця молодого

Палке кохання,

Мрійлива любов

І в юному серці

Гаряча кров.

А тут, а тут

Підморгує Прут,

По воді —

Срібляні кола,

А серед води

Дівчина гола,

Коси розплітає

Й білесеньке тіло

Хрусталем зливає.

Хлюпає, габою грає,

Пухкі груди підіймає,

Ними колихає.

О! – гей!

Оцей ніжний бал

Пухкеньких грудей,

У крові, у серці поплив

І думи, мрії

Заполонив.