«Єсть квіти закохані в сонце…»

Єсть квіти закохані в сонце —

Вони розкривають щодня

Пелюсток барвисті віконця

Для ласки Ясного Огня.

Єсть квіти, що місяць кохають,

Вони розцвітають вночі.

Коли над землею засяють

Проміння безгучні мечі.

Єсть душі закохані в сонце,

Закохані в блиск хвилювань, —

Вони відчиняють віконце

Для пестощів буйних кохань.

А душі закохані в ночі,

Цвітуть палахливо вночі,

Як тайнії мрії дівочі,

Як сяйва безгучні мечі!