«Обіймає ранок села…»

Обіймає ранок села,

Золотими гребінцями

Чеше кучері туман.

Під рожевий дим і порох

Череда виходить з царин,

На собак свистить чабан.

І пливе, сміючись, гомін,

Кучерявить пил шляхами,

Золотіє слід отар.

І на всьому – клаптик неба,

Голубі веселі плями

Та рясні цілунки хмар.