«Нащо співать про тугу серця…»

Нащо співать про тугу серця, —

Співали досить про любов…

Хай краще у музичнім скерцо

Зросте симфонія будов.

Любов у мріях не шукати,

Бо не знайти її. У світ,

У працю вийду я із хати

І землякам пішлю привіт.

І праця буде нам, як пісня,

Як джерело, як рідний степ…

Зоря у небі зійде пізня

І край оновлений вросте.

І, може, як останній камінь

Я покладу в одній з будов,

Дівчина в теплими очами

Мені щось скаже про любов.