В закрижаній шклянці

Задзвеніли вечори і ранки

В березневій, весновійній млі…

У закрижаній прозорій шклянці

Незчисленні зорі зацвіли.

Я виходжу на дзвінке подвір’я,

Сад чорніє… О прийди, прийди!

Через темно-голубе безмір’я

Покажи за піснею сліди.

Повз вікно проходила, співала,

Підківками ще дзвенять стежки…

Тільки вітру завивало

Сповило дерева і зірки.

Я покину мій будинок чорний,

Біле ліжко, жовті лямпи дум.

Ти мою долонями огорнеш

Неспокійну голову в саду.