Осінь

Скоро коси зіб’ють роси,

Лан, як на долоні.

Боса осінь сіно косе,

У задумі коні.

Як сивіюча слюда —

Мій туман зелений —

У озера загляда,

Золотить стремена.

Ах, захочу – перескочу

Золоті покоси, —

Це сухими бур’янами

Вітер так голосе.

Скоро коси зіб’ють роси,

Лан, як на долоні.

Боса осінь сіно косе,

У задумі коні.