«Мені хочеться так як дитиною…»

Мені хочеться так як дитиною

Загубитись в саду восени —

Чарівничою снити хатиною,

По яку мандрували сини.

Багряніють берези на заході,

Багряніє в борах сухолист…

Шелестить сухолистом по ягоди

Біла дівчина з сумом намист…

Він простягся в майбутнє хвилинами —

Твій підроблений, тьмяний корал,

Ланцюгами солодкими, дивними

Мені волю в борах одібрав!..

Коли сонце розплавило обрії

З-за берези я стежив стежки,

Що їх пестили очи недобрії,

Що встилали їх будні тяжкі…

Багряними берези на заході

Намітками з голів зап’ялись…

Поминула й берези, і ягоди

Біла дівчина з сумом намист…

Не любитиму так як дитиною

В чарівничім саду восени!..

Бур’яни поросли за хатиною,

З мандрівок не вернулись сини…