Фрагменти минулого

І

Їх розстріляно на розі

Двох холодних, сніжних вулиць.

Сльоз

Не було,

Тільки кров.

Місяць – вибіг… в хмари знову.

Поранковий вітер віяв,

Обгортав сторожким жалем.

Всі

Лежали

Горілиць.

Не ридали кам’яниці.

Подивились хмуро вікна.

Тихо-тихо-тихо…

2

Світяться, світяться

Радісні блискавки далеких вибухів —

Зорі незбагненні нового життя…

Заховане раніш в душі глибоко

Свавільною хвилею котиться

Радісного визволення почуття.

Світіться ж, блискавки!

Вибухи, гримайте!

Загойте серце, розідране болем…

Розтрощіть тюрму із залізними дверима,

Ґрати осяйте погрозою-виблиском…

Волі!