«Куди ти, вітре…»

– Куди ти, вітре,

Летиш так пильно?

Побудь зо мною,

Мене візьми…

– На Україну

Лечу я вільно,

До сонця-ласки

З ції пітьми.

Тому я граю

В могутні сурми,

Бо розірвав я

Льодяний сков,

Бо переміг я

Крижані тюрми,

І ось я вільний,

Я – вітер знов.

Поглянув сумно

Йому я в спину

Й гукнув щосили

Йому услід:

– Як долетиш ти

На Україну,

То передай їй

Палкий привіт.