Не дано

Він вночі прилетить на шаленім коні

І в вікно він постука залізним мечем.

…Ти останнюю казку докажеш мені —

І заллєшся плачем.

Стане ясно тобі. Не спитаєш, як звуть.

Чом вночі прилетів. І з якої землі.

Лиш засвітиш свічки – і освітиш нам путь,

Поки зникнем у млі.

І назавше. Навік… Але міт по мені

Поховать, як мене, і йому не дано.

Будеш згадувать так: прилетів на коні —

І постукав в вікно…