«Не знаю де, за що, і як…»

Не знаю де, за що, і як

Зів’яв, упав червоний мак,

І вмить поблід, згорів, сконав,

В шовкових хвилях пишних трав.

Не знаю де й за що він вмер,

Бо вітер слід його затер…

Але про барвний мак між трав

Бурун-вертун легенду склав.

Багацько літ з тих пір пройшло,

Пісками луки занесло,

Але про мак і досі там

Вітри розказують піскам,

Як він сконав, згорів, упав,

В колишніх луках серед трав.