Колискова

Осінь вітром чистить

В лісі мляве листя;

Листя тихий шелест

Будить сонні села.

Спить у хмурій тиші, спить село осіннє.

Вітер бешкетує, на полях гуля.

Осінь сіє сон

І дощодзвон.

Під землею спочива насіння,

Спочиває під дощем земля.

Осінь невесела

Сиві рядна стеле.

Люблять та не всюди

Осінь повногруду.

В скошеному полі її зустрічаю,

Сміхом захлинеться – сльози аж з очей;

На моє плече

Дощ потече,

А сама регоче мойому одчаю…

Сивою бавовною рядна гордо тче

Й сірим вітром чистить

В лісі мляве листя,

Осінь повногруду

Люблять та не всюди.