«В тумані луг…»

В тумані луг…

Мовчать над водами осоки

І нижуть зорі ясноокі

На трави росяний жемчуг.

Весняна ніч вплела у коси

Блискучий місяць, мов дукач,

І в чисту урну сльози зносе,

І в урні тихне людський плач…

В тумані луг…

Все спіть, хто спокою не знає

І кожен хай у снах збирає

Рубіни щастя і жемчуг!