Зупинись

Зупинись і подивись. Нічого не бачиш?!

О, який ти сліпий! Який сліпий!!!

Кажеш – чорні плями… земля?..

Подивись, сліпий, – ті чорні плями – кров…

Невинна людська кров, яка лилась віками невідомо за що. Сліпі йшли на бій.

Сліпі вели їх. Сліпими вмирали:

Бо родились сліпі…

Зупинись!

Ти думаєш, що то – коріння, облите дощами?..

Ні, ні… То – людські кістяки!..

То – ребра!

Вишкірені зуби. Сміються над собою… А навколо чорні плями…

О – одна, друга, третя… Багато… Безліч чорних плям…

То – тінь крови… З брудної грішної землі піднеслась вона до блакиті

і впала на ню чорною плямою.

Зупинись!

Не минай ні одної плями – і коли то кров, то прокляни обох:

і хто пролляв, і хто штовхнув на це…

Зупинись і прокляни…

Тільки не молись!..