Молитва

Світлій пам’яті М. Т.

Господи, в день Твого гніву неспинного

Дай мені мужність і віру в небеснеє,

Дай чути в шепоті саду звіриного

Царство Ісусове Христовоскреснеє.

О, пам’ятаю, розкинувши косами,

Впала вона під рукою ворожою.

Вкрито її сніговими покосами…

Я усій расі звірячій загрожую!

Господи, дай мені силу помститися

За її душу – за синєокую!

Господи Боже, не можу молитися, —

Кров її, кров – борозною глибокою…

Господи, Господи…

Сніг і вітри над моєю отчизною…

Боже, цю чашу розбою бездомного

Дай мені взяти рукою залізною

Й пити з одчаю каменоломного.

Вірю я, Боже, ватаги Богданові

Поруч з Тобою у сонмі архангелів.

Господи, Ти у хвилину останнюю

З них надішли мені смертного янгола.

Дотик його – і безодня відкрилася,

І, як дощем, шепотить серафимами.

Там перед світом, благаючим, крилосом

Очі її над вогнями і димами.

Господи, Господи…

Вірю, мій Отче, в спокою державному

Мудро Ти судиш і мудро розмірюєш:

У життьовому потоці безправному

Кожного нагло питаєш: «Чи віруєш?»

Вірую, Господи! Вірую! Вірую

Тілом усім, перейнятим уявою!

Кожен увійде, хто ляже офірою,

В царство пресвітлеє, золотоглавеє.

Господи, Господи…