«Ввижаються давні походи…»

Ввижаються давні походи

В степах африканських пустель…

Самум насувається з сходу,

В оазу тікає газель.

За обрієм шум каравана,

В кістках караванні путі.

На обрії Fata Morgana

Легенди спліта золоті.

Тих років піщану віхолу

За обрій відвіз караван…

І танки на Тобрук і Соллум

Помчали, немов ураган.

Тікає струнка антилопа, —

Завихрює вітер піски…

І Роммель за Нову Європу

Веде непоборні полки.

Німецькі ідуть легіони

Єдиним поривом сердець.

Колони, гармати, колони…

Англійці тікають з фортець.

Розжарені ходять світанки

І голос левиний луна.

Ідуть караванами танки,

Легенди герой почина.