«Я народився в степу золотому…»
Я народився в степу золотому
в ніченьку темну болиголову.
Мати хороша була подорожниця,
пісень нашептала в голову:
будеш зростати ходячи по людях…
Щастя спізнавати одиноке всюди.
На вигоні чужому, на чужій молочі[13]
ганяючи коней погоничем.
Мати чудова була подорожниця.
Виріс я… Виріс…
Та на чиюсь голову.