«Народе мій! Століття цілі…»

Народе мій! Століття цілі

Ти мучивсь у труні…

Кайдани впали поржавілі,

Настали інші дні…

Пригріло ясне сонце волі

І ти з труни піднявсь…

Як ти змарнів за час неволі!..

Позаду всіх лишивсь!..

Позаду всіх ти шкутильгаєш…

Пора вже доганять,

А ти і думоньки не маєш…

Народе!.. Буде спать!

Берись до праці, до науки —

Ще надолужиш час!

І будуть наші діти, внуки

Благословляти нас!..

А ні – сконаєш у неволі,

В багні, пітьмі згниєш!

Народе мій!.. Куй свою долю,

Ще доки змога є!