«Давнішнє минуле в легендах втонуло…»

Давнішнє минуле в легендах втонуло

І стерлось, як сірий граніт,

Але ще і досі, як гай заголосе

Лунає далекий привіт.

В широкому полі, мов сироти голі,

Голосять вітри на ріллі,

І крила підбиті волочать по житі

В степах, де росли ковилі…

Давнішнє минуле в легендах втонуло.

Але ще і досі вночі,

Вчуваються плачі в могилах козачих

І їм відмовляють сичі.