«Загубило сонце коромисло…»

Загубило сонце коромисло,

беручи місяцем воду,

в полі осінньо-пожовклому, між околків…

Граючись, трави, у коників,

спіткнувшись, упали до озера:

– Гей, гукають, прозорість!

Гуляймо до нового сонця!