Вітер

Рота хмар на місці

Місяць – у галоп…

Стій, не мчи зі злістю,

Бо розкраєш лоб!

Хмар краї подерті

Золотом горять.

Місяць гоне вперто,

А за ним – зоря.

Із-за рогу вітер

Визирнув на мить,

Глянув непривітно —

Пострілом летить.

Поли ніби стяги

Догори задер,

Не зверта уваги

Міліціонер.

У пориві дужім

Вихопив бриля,

Просто до калюжі

Весело жбурля.

Вітер у квартали

Кинув моря пінь.

І на диби стала

Хвиля наче кінь.

Утікай – же з міста

Вітре у степи!

Тут тобі не місце,

Тісно тут тобі.

По дорозі з ревом

Вивіски зрива,

Зойкають дерева

Зойкає трамвай.

Вже ніхто з-за рогу

Не ціляє в лоб

І немов нічого

В місті не було.

Торохтять трамваї,

Котяться авто,

І не зачіпає

Вивісок ніхто.