«Погас захід. Густа імла…»

Погас захід. Густа імла

Все оповила навкруги…

На небо зіронька зійшла,

Всміхнулись їй степи, луги…

Земля послала їй привіт

У ніжних пахощах квітків,

В дзюрчанню мрійному струмків, —

Святій, ясній, що несла світ,

Земля послала їй привіт…

Піднялась зірка, вся блищить,

Весела, радісна тремтить…

Проміння – усміх срібний шле,

Надію – зов на землю ллє…

Вже хутко день,

Вже близько він…

Дзень – дзень-дзень, —

Лунає дзвін.

До всіх гука:

Імла зника…

Вставайте ж всі!

До праці всі!

Брати! Чи чуєте цей зов?

Зникає, тане вже імла,

Тікає зло, іде любов…

Недаром зіронька зійшла…

Дивіться – зіронька тремтить,

Зове до кращого. Ідіть!