Життя родини Тараса

«З усього життя Тараса Шевченка певного фактичного матеріалу про його дитинний і парубоцький вік ми маємо найменш, – констатує О. Кониський. – Матеріалом за сей вік перш за все мусимо брати автобіографічний лист поета до Олександра Оболонського263 та дрібні споминки його, порозкидувані – що в віршах, що в оповіданнях, писаних мовою російською, а що в листах його до приятелів і до кревняків. На жаль, споминки ті короткі, часом невиразні, часом поплутані, а інде і непевні, взагалі ж убогі вони. Шевченко не любив висловлюватись і взагалі в йому знати було скритість.

Додавши до отого основного матеріалу життєписного деякі споминки Шевченкових кревняків, звістки, переказані деким з старих людей з Кирилівки, що знали Тараса дитиною, перевіримо їх скільки можливо і, згуртовавши все те, розповімо про дитинний вік поета, скільки можна ширше.

Як минали перші 6 – 7 літ дитинного віку Тараса, – зазначає О. Кониський, – жодних звісток про се нема. З того, що Тарасові батьки були крепаками, не трудно вгадати, яке вони проводили життя, які були в них обставини матеріальні, які достатки. Батько Тарасів був людина тиха, рахманна264, трохи письменна, вмів читати по-церковному. Оприч хліборобства, він стельмахував, а інколи і чумаковав (властиво фурмановав), але чи багацько ж він заробляв на себе? То був час (перша четвертина віку ХІХ) найвищого росту крепацтва і утисків після втихомирення гайдамаччини і прилучення Правобережжя до Росії. Всі крепаки, роблячи тоді майже день в день на панів, жили злиденно. Нема причини гадати, щоб і Тарасові батьки жили ліпше за інших і не зазнавали злиднів.