Що ж намагався довести Донцов

Співставляючи те, що намагався приписати патентований ідеолог «інтегрального» українського націоналізму українському поету-революціонеру і що в дійсності мав на увазі та писав Тарас Григорович – неважко дійти до висновку, що між цим – надто глибока прірва. За висловленими ними думками й почуттями вони – людські й громадські антиподи.

Інакше й бути не могло. Адже на цю зухвалу масштабну, але незграбну підробку, що мала на меті скомпрометувати величні постать та погляди Шевченка, належала особі, позбавленої найменшої поваги до найбільш знаного українця в світі, особистості, яка все своє свідоме життя була речником неправди й зла.

Утім, щоб краще зрозуміти «шевченківські трактування» нашого героя розглянемо показові «штрихи» вкрай непривабливого обличчя Д. Донцова.

Цілком позбувшись найменших ознак совісті, схильний на кожному кроці й повсюди гендлювати нею заради неправди й зла, Донцов на той час вже здобув чималий досвід політичного фальсифікатора та авантюриста. Він постійно зраджував і своїх, скажімо так, нехай тимчасових колег по тимчасовим політичним об’єднанням.

«Уже в студентські роки [Донцов], – справедливо зазначає М. Є. Горєлов у статті «Дмитро Донцов: штрихи до політичного портрета»220, – прилучився до політичної діяльності. З 1903 р. входив до Української студентської громади в Петербурзі, а згодом – до Української соціал-демократичної партії (УСДРП). Донцов вивчав марксистську літературу, часто виступав на студентських зборах. Переважна частина його біографів вважає, що в той час він був переконаним соціал-демократом. За революційну діяльність 1905 р. Д. Донцова було заарештовано й перевезено в Київ, до Лук’янівської в’язниці.

Звільнившись за амністією, він 1905 р. повертається до Петербурга, але невдовзі їде до Києва. З січня 1906 р. він член Київського комітету УСДП. Влітку 1907 р. він знову потрапляє до в’язниці, де пробув до весни 1908 р., коли його було умовно звільнено на поруки та під грошову заставу. 20 квітня втікає до Львова, який перебував тоді у складі Австро-Угорщини, 1909 р. переїздить до Відня і там продовжує навчання.